WordPress був моїм входом у веброзробку.
Я не вивчав інформатику, не закінчував формальні курси програмування, а моя університетська освіта пов’язана з лінгвістикою. Багато років тому WordPress дав мені спосіб увійти у світ сайтів ще до того, як я по-справжньому розумів, що роблю. Спочатку це здебільшого означало пересувати блоки в конструкторах сторінок, експериментувати й навчатися методом проб і помилок. З часом проєкти ставали складнішими, а разом із ними росло й моє розуміння технологічного стека, який за ними стоїть.
Після років роботи з WordPress я зрештою багато чого навчився, не йдучи традиційним шляхом. Я можу читати й використовувати PHP, HTML та CSS, і цього майже неможливо уникнути, щойно заглиблюєшся далі за поверхню. Саме тому я досі дуже поважаю WordPress. Це не був обхідний шлях. Це був фундамент. Проєкти на кшталт Trimnest не існували б без нього, і, чесно кажучи, увесь мій професійний напрямок теж, ймовірно, не склався б без нього.
Саме тому цей сайт для мене важливий.
yarvolk.com — це перший особистий проєкт у моєму житті, де я свідомо обрав щось інше, а не WordPress.
І цим вибором став Astro.
Що для мене змінилося
Найбільший зсув приніс AI.
Як і для багатьох людей, AI змінив швидкість, із якою я можу вчитися, експериментувати й розширювати власні можливості. Він не замінив мислення, але прибрав багато тертя навколо спроб нових речей і розуміння незнайомого коду.
Це відкрило для мене багато технічних дверей, і однією з них став Astro JS.
Щойно я почав проводити більше часу в підході, де сайт збирається з коду, WordPress став приносити менше захоплення, ніж раніше. Не тому, що раптом став гіршим, а тому, що для багатьох простих сайтів він почав здаватися важчим, ніж потрібно.
Для багатьох персональних сайтів, портфоліо та простих проєктів, де головне місце займає контент, мені насправді не потрібні повноцінний інтерфейс CMS, база даних чи ширший PHP-рівень застосунку, який зазвичай іде разом із WordPress. Цей стек корисний, коли проєкту він справді потрібен. Але інколи це просто більше механіки, ніж вимагає сам сайт.
Astro зробив цей контраст для мене набагато очевиднішим.
Чому Astro відчувся інакше
Перше, що мені сподобалося в Astro, це його прямота.
Контент лежить у файлах markdown або MDX. Маршрути легко читати. Структура видима. Між контентом, кодом і фінальною сторінкою набагато менше дистанції.
Ось приблизно така структура, про яку я говорю:
src/├── components/├── content/│ ├── blog/│ │ ├── post-one.mdx│ │ └── post-two.mdx│ ├── pages/│ └── portfolio/├── layouts/├── lib/└── pages/ ├── blog/ │ ├── [...slug].astro │ └── index.astro ├── portfolio/ └── index.astroТакий підхід чудово працює з AI-агентами, бо проєкт видно у звичайних файлах. Дописи не замкнені в базі даних, шаблони легше аналізувати, а агент справді може прочитати сайт таким, яким він є.
Ця різниця виявилася для мене набагато важливішою, ніж я очікував.
У WordPress контент розкиданий по базі даних, темі, структурах конструктора сторінок, налаштуваннях плагінів, додаткових полях і всьому іншому, що сайт встиг накопичити з часом. AI-агенту доводиться витрачати набагато більше контексту лише на те, щоб відновити картину: що це за сайт і як він працює, перш ніж він зможе реально допомогти.
В Astro допис — це просто файл. Компонент — це просто файл. Маршрут — це просто файл. Структура простіша, контент легше переглядати, а кількість контексту, потрібного агенту, щоб бути корисним, значно менша. Markdown і MDX особливо добре підходять для цього, бо сам текст залишається читабельним і водночас живе поруч із компонентами та логікою шаблонів, які його підтримують.
Я навіть зібрав автоматизацію з Telegram-ботом для сайту, щоб надсилати ідею з телефона і публікувати допис у блог або нову роботу в портфоліо прямо в репозиторій, поки я в дорозі.
Саме цей момент дозволив мені все по-справжньому зрозуміти. Із WordPress я часто працював через платформу. З Astro я відчуваю себе набагато ближче до самого сайту. Між контентом і результатом немає важкого адміністративного шару, і для такого персонального сайту я усвідомив, що він мені насправді не так уже й потрібен, як я колись думав. Astro досі чудово підходить для блогінгу, просто через зовсім інший підхід.
Швидкість досі здається мені нереальною
Ще одна річ, яка мене по-справжньому вразила, це результати Google PageSpeed.
Уперше в житті я бачу 100 за Performance, Accessibility, Best Practices і SEO одночасно і на комп’ютері, і на мобільному.
Я не перебільшую, коли кажу, що в це майже не вірилося.
За всі роки роботи з WordPress мені жодного разу не вдавалося отримати настільки чистий результат одночасно і для комп’ютера, і для мобільного. Високий бал хоча б на одній платформі вже сам по собі складний. А коли все збігається і там, і там, це відчувається зовсім іншим рівнем.
Astro просто неймовірно швидкий.
Не “ніби оптимізований”. Не “швидкий, якщо дуже сильно постаратися”. Я маю на увазі справді, шокуюче швидкий.
Результати PageSpeed для комп’ютерної версії.
Результати PageSpeed для мобільної версії.
Для мене ці звіти стали одним із найочевидніших доказів, що це не просто суб’єктивне враження. Сайт не лише відчувався легшим під час розробки. Він таким і є.
Це не кінець WordPress для мене
Хочу чітко це сказати.
Я майже впевнений, що й надалі працюватиму з WordPress. Це все ще чудовий вибір для багатьох типів проєктів, особливо коли потрібна знайома адмінка, сильніший редакційний процес або більш традиційний підхід до CMS.
Але цей сайт показав мені дещо важливе: я не зобов’язаний автоматично вибирати WordPress лише тому, що саме він колись привів мене сюди.
Мабуть, саме в цьому і полягає справжня історія цього поста.
Не в тому, що Astro замінює все. Не в тому, що WordPress застарів. Не в тому, що якийсь стек повинен “перемогти”.
А просто в тому, що вперше в житті я дозволив собі обрати щось інше для власного проєкту.
І це виявилося одним із найсвіжіших технічних рішень, які я ухвалював за останні роки.
